Ми підготували новий випуск відеопроєкту — розмову про те, що знайоме майже кожній мамі особливої дитини.
Що я зробила не так?
А якби раніше?
Чому не виходить?
Де брати сили?
Чому саме я?..
Цей випуск — про вас. Для вас. І для кожної з нас.
Наша психологиня Олена Коваль — мама особливого хлопчика. Вона говорить не з підручників і не з теорії, а з власного життя. Про шлях прийняття діагнозу, про стадії, через які проходить родина, про втому, провину, страх — і про те, як шукати опору, не втрачаючи себе.
У першій частині говоримо:
• про стадії сприйняття діагнозу
• про те, де брати сили, коли їх майже немає
• про право бути живою, а не «сильною завжди»
Це не інтервʼю з порадами.
Це — тиха розмова поруч.
Якщо відгукується — просто подивіться.
Якщо хочеться — залиште 💛 у коментарях.
Ділимося другою частиною розмови з психологинею Оленою Коваль.
Це розмова про періоди, коли здається, що невизначеність всюди.
Коли є відчуття, що цей стан не закінчиться.
Коли питання «де брати сили?» звучить знову і знову.
У цьому випуску говоримо про:
• як знаходити сили жити далі, коли немає опори
• як зберігати баланс у родині й не обділяти увагою інших дітей
• синдром постійного очікування і тривоги
• кризові стани чесно і без прикрас
Олена Коваль – психологиня і мама двох дітей.
Її син має рідкісне захворювання, тому ця розмова не з теорії, а з прожитого досвіду.
Це не інтервʼю з готовими відповідями.
Це тиха підтримка для тих, кому зараз непросто.
Якщо відгукується – подивіться у зручний для вас час.
Якщо хочеться – залиште 💛 у коментарях.
Ми поруч. Ви не самі.